0-800-508-300

Когда жизнь зависит от медицинских технологий

"Українські діабетики-альпіністи на Ельбрусі"


"Українські діабетики-альпіністи на Ельбрусі"

Зазвичай, прийнято вважати, що цукровий діабет ставить товсту крапку на великому спорті та екстремальних захопленнях. Але насправді, все залежить від людей, які з ним живуть, від їхнього бажання чогось досягти та самоствердитись в своєму житті, довести собі та оточуючим, що люди з цукровим діабетом нічим не відрізняються від звичайних людей, та залишаються для соціуму повноцінними суб’єктами.

Альпінізм - це не просто спорт, це певна філософія, яка виховує у людей такі важливі людські якості як взаємодопомога, повага, відповідальність та, звичайно, дисципліна. Ці якості є надзвичайно важливі для альпініста, оскільки він, організовуючи страховку, постійно відповідає за життя інших учасників групи і, в свою чергу, довіряє своє життя їм. Ці дії неможливі без дисциплінованого, відповідального ставлення до свого здоров’я та, зокрема, цукрового діабету.

Звичайно, виникають запитання: навіщо ви це робите, чого вам не вистачає знизу, невже без цього неможливо жити? На які ми даємо вичерпну відповідь. Звичайно, можна прожити своє життя жодного разу не піднявшись в гори, але в наших очах таке життя виглядає сірим, безкольоровим і тільки в горах з наших очей спадають окуляри, та світ стає насиченим яскравими барвами, новими незабутніми враженнями, і саме в цю мить відчуваєш справжній смак життя.

Але не варто забувати, що в горах, хоч і дуже гарно, проте, також, і небезпечно. Для мінімізації небезпеки від кожного учасника вимагається теоретичне вивчення всіх небезпечних та нестандартних ситуацій, які можуть статись в горах, і також, способи їх відвернення та вирішення. Також, від кожного з учасників підйому з цукровим діабетом вимагається відміна фізична форма та компенсація цукрового діабету.

Метою нашої експедиції, було довести, що при адекватній інсулінотерапії, правильній фізичній підготовці та акліматизації люди з цукровим діабетом можуть здійснювати підйоми в великих горах (Кавказ, Памір) на рівні із здоровими людьми, але просто з специфічними нюансами, пов’язаними з частим контролем глюкози крові та корекція її впродовж всього сходження, а також провести свій аналіз дії гіпоксії, перепадів атмосферного тиску та низьких температур на цукровий діабет.

Сходження на будь-яку вершину, в великих горах, завжди починається з тренувань, які, зазвичай, проходять в звичному домашньому кліматі і місцевості. І нами було приділено немало часу як теоретичній, так і фізичній підготовці. Теоретична підготовка продовжувалась один рік та включала в себе роботу з мотузкою, лекції на кшталт, що робити, якщо ти потрапив у лавину і як туди не потрапляти. Величезна увага приділялась лекціям з медицини та підбору аптечки. Фізична підготовка складалась з постійних пробіжок по пересіченій місцевості зі зміною навантаження, три рази на тиждень. Основний акцент робився на кардіотренування та збільшення об’єму легень.

Наша група складалась з 3-х учасників з цукровим діабетом першого типу: Олексій Нечаев, стаж діабету 7 років, Андрій Гончарук, стаж діабету 9 років, Олександр Кулик, стаж діабету 18 років. Лікаря ендокринолога Галини Бабіни та двох людей без діабету, на випадок, якщо знадобиться якась екстрена допомога - це Світлана Жгун і Володимир Боряк.

Перед виїздом були складені всі необхідні медичні аналізи та тести, для визначення початкового стану з яким відправлялись на вершину, гліколізований гемоглобін у учасників з цукровим діабетом не перевищував позначки 6,8%. Був проведений тест на витривалість організму в інституті геронтології.

Особлива увага була приділена підбору необхідного спорядження, оскільки під час гіпоксії мозок намагається направити якомога більше крові для насичення мозку киснем забираючи її від кінцівок, при недостатньому рівні спорядження це може призвести до обмороження. В горах дуже яскраве сонце, яке може пошкодити очі, тому спеціальні окуляри теж є обов’язковим елементом спорядження.

Окремо слід зазначити, що далеко не всі глюкометри діють на морозі. Ми під час сходження користувались глюкометром «Сателіт» російського виробництва. Він добре себе показав при мінусовій температурі на тренувальних виїздах. Провсяк випадок, кожен з учасників мав із собою візуальні тести на глюкозу крові “Бетачек”. Обов’язковим є наявність у групи препарату «Глюкоген ГіпКіт» - на випадок важких гіпоглікемій.

Мало не найважливішою дією для успішного сходження є правильна акліматизація, яка полягає в підняті на певну висоту, для адаптації організму, а потім спуск вниз для відпочинку і знову підйом на ще вищу висоту, ці дії продовжуються зазвичай декілька раз. В нашому виїзді це були підйоми на перевали «Турьї озера», висота 2700 м., «Зелена гостиниця», висота 3000 м. район Адил-су, «Бочки» на Ельбрусі, висота 3700 м.

Двоє учасників піднімались на інсулінових помпах Medtronic Minimed, а один на традиційній інсулінотерапії, дози інсуліну під час підйому знижувались в залежності від фізичних навантажень від 30% до 98% при помпової терапії і від 30 до 50% при традиційній інсулінотерапії. Була приділена особлива увага контролю рівня глюкози в крові, аналізи здійснювались кожні 15 хвилин підйому та 2 рази в ночі для мінімізації декомпенсації. Також слід відмітити, що при спуску доза інсуліну піднімалась в порівнянні з підйомом майже до стандартної і на це слід зважати в горах. Нами був помічений неаргументований стрибок цукру у одного з учасників, при різкому зменшенню висоти на канатній дорозі, який ми не можемо пояснити.

Нажаль, в цьому році жодному з учасників експедиції не вдалось піднятись на Ельбрус на висоту 5 642 м в зв’язку з факторами, які не залежали від учасників експедиції. Але учасники групи з цукровим діабетом встановили кожен для себе індивідуальні рекорди висоти: Андрій Гончарук - 3700 м., Олексій Нечаев - 4100 м., Олександр Кулик 5100 м.

Підсумовуючи дані, які нам вдалось отримати під час даної експедиції, можна зробити висновок, що люди з цукровим діабетом можуть ходити в гори і переносити фізичні навантаження при гіпоксії на рівні з людьми без діабету. Звичайно, при плануванні таких експедицій необхідна адекватна інсулінотерапія та постійний контроль за рівнем глюкози в крові, але найголовніше - це бажання досягнення певної мети, яку ти перед собою поставиш.

Висловлюємо щиру вдячність компаніям та організаціям, що підтримали спонсорською допомогою українських діабетиків-альпіністів: представництву Ново Нордиск АТ (Данія) в Україні, та особисто Олександру Бойко та Олені Сакало; офіційному представнику “Medtronic Minimed” в Україні компанії “МедЕкСервіс”, та особисто Оксані Прищепі та Тетяні Демчук; офіційному представнику ТМ “Сателіт” в Україні компанії “Елта-Україна”, та особисто Олені Порецькій; та всім, хто підтримав цю новацію.